Люди Е&L

Ксенія Савчук

Порада юриста: як регулюються відносини з поштовим оператором під час оформлення замовлення зі закордонного онлайн-магазину?

14:35, 02/06/2021

Ми продовжуємо серію інтерв’ю з юристом Сергієм Рянкелем про безпеку покупок закордоном. Сьогодні ми поговоримо про те, як укладаються відносини з поштовим оператором при відправленні товару зі закордону в Україну.

Товар з закордонного інтернет-магазину доставляється напряму в Україну через поштового оператора, якого пропонує мені магазин. Як в такому випадку захищені мої права?

Звичайно, інтернет-магазини не є міжнародними перевізниками і відправляють товар з допомогою кур’єрських служб доставки чи пошти. Не всі поштові оператори надають послугу доставки товарів в Україну. І не всі інтернет-магазини відправляють посилки до нашої країни. Часто, під час оформлення замовлення є можливість вибрати яким сервісом буде відправлено товар. Чим швидше і надійніше, тим дорожче. Перед обранням служби доставки можна ознайомитися з правилами на сайті цієї служби і якщо все влаштовує обрати конкретний сервіс. Так само як і інтернет-магазини, служби доставки працюють за своїми правилами і керуючись законодавством країни своєї юридичної реєстрації. Тому, у випадку виникнення претензій, доведеться звертатися в головний офіс перевізника (якщо відсутні представники в Україні) або в іноземні судові інстанції. 

Але оскільки правила великі, складні і іноземною мовою, головним способом вберегти себе від втрати грошей і товару – це страхування вантажу. Навіть якщо при оформленні замовлення цієї опції немає, варто написати продавцю і попросили оформити замовлення з відправкою до України зі страхуванням вантажу. При цьому важливо зазначити чесну ціну товару, щоб в негативному випадку отримати відшкодування в повному обсязі. Так, страхування збільшить вартість доставки, але страховий платіж буде дорівнювати кільком відсоткам від вартості покупки, що дасть можливість спокійно очікувати посилку і не хвилюватися щодо втрати вже сплачених коштів.

Як повернути товар в закордонний інтернет-магазин, якщо він не підійшов? Наскільки реально захистити в такому випадку свої права?

Права споживачів в Україні та в інших країнах в основних положеннях схожі. Але Проблема полягає саме в міжнародній доставці товару. Це час і відносно велика вартість. Можна повернути товар, який не підійшов, але доведеться оплатити як повернення покупки, так і, ймовірно, повторну відправку товару в Україну у випадку обміну неякісного. Але залежно від особливостей товару, інтернет-магазину та доброї волі продавця можуть статися і більш позитивні розвитки подій. Наприклад, продавець може безплатно відправити новий товар без обміну на неякісний, чи такий, що не підійшов з мотивів підтримання своєї репутації чи в обмін на позитивний відгук у соціальних мережах. 

Завжди треба пам’ятати, що можна звернутися до інтернет-магазину з будь-яким питанням, зауваженням чи пропозицією. Відповідальні продавці, котрі дбають про збільшення кількості клієнтів та репутацію завжди йдуть на зустріч клієнту, навіть з іншої країни.

Товар з закордонного інтернет-магазину я відправляю на адресу складу поштового логіста-посередника.  Наскільки то безпечно і законно закордоном так вчиняти і як захищені в тому випадку мої права покупця? 

Придбання за кордоном товарів за допомогою компанії-посередника має, на мою думку, лише один позитивний момент: можна купити особливий товар в магазині, який не пропонує міжнародної доставки. Все інше залишається в площині довіри до компанії-посередника, її репутації, надійності. Варто пошукати та ознайомитися з відгуками про компанію, з якою маєте намір працювати і, за можливості, поспілкуватися з реальними клієнтами цієї компанії. 

Стисло цей спосіб купівлі товару виглядає приблизно так: громадянин в Україні доручає за свої гроші комусь купити щось в іншій країні. Товар магазин відправить на якусь адресу в межах тієї ж країни, а працівники (партнери) компанії-посередника відправлять товар в Україну обраним ними способом (або дорожчим на вибір замовника послуги і його коштом).

Дуже важливо, щоб і ціна товару і всі витрати на послуги посередника і навіть вартість розмитнення товару були чітко обумовлені, прописані в договорі про надання послуг чи іншому документі до початку співпраці.

З юридичного боку, між іноземним інтернет-магазином та громадянином в Україні жодних відносин купівлі-продажу не виникає. Таким чином, називати себе покупцем навіть некоректно і, відповідно, правового захисту як покупця не буде. У випадку виникнення проблем з товаром, в тому числі якщо щось не підійшло чи товар не відповідає опису на сайті, доведеться знову звертатися до компанії-посередника, щоб їх уповноважені особи в країні, де знаходиться магазин, розв’язувати проблему, що виникла. Думаю, це потребуватиме додаткових витрат, що не завжди має сенс.

Поштовий логіст сам оцінює  вартість доставки відправлення  і виставляє мені рахунок, який я оплачую до моменту прибуття пакунку. А якщо вартість порахована неправильно? Чому я маю тому довіряти?

Доставка товару повинна коштувати не більше, ніж це передбачено тарифами пошти чи кур’єрської служби. З тарифами завжди можна ознайомитися на офіційному сайті цих компаній, а у випадку виникнення питань – уточнити телефоном чи за допомогою онлайн-підтримки. Єдине що потрібно знати – габарити та вагу вантажу. 

Компанія-посередник на кожному етапі має технічну можливість збільшувати вартість послуг, оскільки товар далеко і за нього громадянин вже оплатив, а втратити – шкода. Тому тут варто слідкувати за чітким дотриманням таким посередником усіх умов договору про надання послуг та інших домовленостей.

Що робити, якщо митниця не правильно обрахувала платіж? Куди і в якій формі правильно звертатись?

Податковий кодекс України надає можливість отримувати без додаткових витрат посилки, вартістю не більше 100 євро. Законопроєкт про збільшення порогу безмитного ввезення посилок з-за кордону до 150 євро очікує другого читання. Якщо загальна вартість пакунку становитиме більше цієї суми, то з позитивної різниці між ціною товару та 100 євро доведеться сплатити 20% ПДВ та 10% мита. Вартість товару продавець зазначає при оформленні доставки в супровідних документах, а також інколи прямо на самій упаковці. Проте, якщо ця інформація відсутня або неточна, а також з інших причин (а деколи і без зрозумілої причини) митні органи керуючись Митним кодексом України корегують митну вартість. Звичайно у бік її збільшення для забезпечення надходжень до державного бюджету. 

Проте Митний кодекс досить чітко у ст. 53 врегульовує це питання. А саме, п. 2 ст. 53 визначає виключний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

{8) якщо здійснювалося страхування, – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Якраз у випадку, якщо ці документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, якщо заявлена митна вартість товарів (фактурна вартість посилки) виявилась при отриманні більшою, ніж було оплачено, в покупця є два способи оскарження дій митних органів: адміністративний та судовий. Почати варто з першого. При цьому, всі звернення слід робити в письмовій формі і відповіді вимагати також у письмовій формі. Саме письмова відповідь розв’язувати проблему або буде підставою для використання судового способу захисту своїх прав.

Якщо звернутися до Наказу Міністерства фінансів України №724 від 23 листопада 2020 року «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній митній службі України та її територіальних органах» та ч. 4 ст. 56 Податкового кодексу України, то робимо висновок що спершу слід звертатися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а саме до відповідної митниці Держмитслужби в регіоні проживання продавця. Звернутися можна і онлайн на сайті customs.gov.ua, але оперативніше буде при особистому візиті. З собою одразу слід взяти документи, що підтверджують вартість товару, будь-які з переліків, зазначених вище. 

Якщо в адміністративному порядку позитивного результату не буде досягнуто – доведеться звертатися до суду. Суди часто задовольняють подібні скарги і коригування митної вартості товару відбудеться. Проте слід зазначити, що судовий спосіб захисту своїх прав займає чимало часу. До того ж послуги адвоката для ефективної участі у судовому процесі мають певну вартість, що може перевищити розмір податків та зборів для розмитнення посилки.

Якщо я купую товар за допомогою форвардингової компанії (посередника) чим і як регулюються мої відносини з нею?  На що звертати увагу?

Форвардингові компанії – це такі самі посередники для купівлі товарів за кордом, як і компанії, що не вживають гарного слова на букву «Ф», але займаються тим самим посередництвом, що було описано вище.

Але якщо іншого виходу немає, а придбати щось дуже потрібно, то такі посередники справді можуть бути корисними. 

Відносини громадянина і такої компанії можуть бути врегульовані цивільноправовим договором про надання послуг. В договорі повинні бути описані чітко всі послуги і порядок їх надання. Також, слід звернути увагу на те, щоб в договорі були зазначені всі витрати, які понесе покупець (замовник послуг) і ці витрати не повинні збільшуватися односторонньо з ініціативи компанії-посередника. Варто зазначити в договорі також обов’язок виконавця перевірити оригінальність, якість та інші важливі характеристики товару до оформлення доставки в Україну. 

Проте, головними факторами, на які слід звернути увагу, це тривалість роботи компанії у сфері надання таких посередницьких послуг та відгуки реальних клієнтів. Тільки чесність та порядність виконавців є підставою для сподівань в успішному придбанні омріяних речей.

У більшості випадків, всі відносини з такими компаніями ґрунтуються на довірі та дистанційному спілкуванні. Про підписання договору може йтися лише за наявності у компанії-посередника фізичного офісу, що також є невеличким критерієм успішної роботу у такій специфічній сфері.

Що робити, якщо поштовий оператор загубив вашу посилку, або привіз в ушкодженому стані?

 У поштовому відділенні чи дома, якщо посилку привіз кур’єр, варто розпаковку посилки зняти на відео чи зробити багато фотографій, краще в присутності кур’єра. У випадку виявлення пошкодження товару зробити відмітку про пошкодження в документах про отримання. Бажано одразу скласти акт з залученням кур’єра для фіксування факту пошкодження відправлення.

Перш за все, якщо є намір звернутися до оператора поштового зв’язку, необхідно ознайомитись з Публічним договором про надання послуг з організації перевезення, відправлень, що розміщений на офіційному вебсайті. У випадку міжнародного відправлення, варто ознайомитися з правилами усіх поштових та/чи кур’єрських служб, які брали участь в перевезенні. Відразу після виявлення пошкодження поштового відправлення здійсніть документальне фіксування обсягів завданої шкоди або факту втрати поштового відправлення.

У випадку отримання посилки у поштовому відділенні, на відправленні робиться позначка «Надійшло у пошкодженому вигляді», яка засвідчується підписом працівника поштового зв’язку і проставляється відбиток календарного штемпеля.

Якщо відправлення можна було відслідковувати, то у випадку втрати варто встановити коли орієнтовно відбулася втрата і під відповідальністю якого поштового оператора перебувала посилка. 

Треба сказати, що процес отримання відшкодування складний і тривалий. Не виключено, що доведеться звертатися і до судових органів. Чи вартує відправлення таких зусиль і витрат, особливо у випадку втрати, вирішувати треба у кожному конкретному випадку. 

Пам’ятайте, що будь-який оператор поштового зв’язку не захоче визнавати свою провину і відшкодовувати вартість втраченого чи пошкодженого товару. 

І знову, головним засобом захисту від таких неприємностей є страхування вантажу. Певна сума, що становить вартість страхування – це єдине, що гарантує здоровий сон та позитивний баланс платіжної карти у випадку придбання товарів в іноземних інтернет-магазинах.