Лайфхаки

Ксенія Савчук

Підходи до онлайн-навчання. Від викладача до підприємця

12:34, 18/11/2020

Бартерна система існує дуже давно. До появи грошей люди віддавали одне одному речі, яких бракувало, і називали це натуральним обміном.

З розвитком технологій і поширенням інтернету ця практика стала глобальною. Тепер спільне використання не обмежується місцем розташування або колом спілкування споживача – розділяти вартість послуг з однодумцями стало доступним у всьому світі.

“Ти – мені, я – тобі”. Що таке шеринг-економіка?

Сучасне розуміння терміну “економіка спільного використання” не дає однозначної відповіді на це питання. Класично – це економічний принцип обміну товарами або послугами, заснований на використанні технологій. Це можливо з використанням спільного ринку, платформ для спільної роботи або однорангових додатків.

Вперше про економіку спільного використання заговорили в 1972 році. Перевагу нового економічного принципу пояснювали тим, що попит на блага і швидкість використання ресурсів для їх задоволення перевищують їх кількість і швидкість відновлення.

У 2011 році Independent опублікували статтю, в якій написали, що “людство споживає за 7 місяців стільки ресурсів, скільки природа виробляє за 1 рік”.

Ділитися, щоб створювати

Під впливом шеринг-економіки багато традиційних сфер бізнесу змушені змінювати свою модель роботи. Зниження операційних витрат заощаджує кошти, дозволяючи фокусуватися на роботі з клієнтами та партнерами. Сьогодні цю модель найчастіше використовують сервіси оренди житла і каршерингу.

Вдалим прикладом каршерингу є Uber. Впровадження сучасних технологій дозволяє їхнім клієнтам розділяти поїздки і рахунки з попутниками, а власникам транспортних засобів включатися в роботу як водіїв. Такий перерозподіл видатків знижує вартість послуг на таксі та робить сервіс більш доступним.

Втім, Uber – не єдиний сервіс, що дозволяє економити на транспорті. Подібну політику ведуть компанії Didi ($50 млрд) і Lyft ($11 млрд).

Іншою сферою, яка активно використовує економіку спільного використання, є сервіси оренди житла. Наприклад, Airbnb дозволяє всього за кілька хвилин орендувати апартаменти на будь-який смак і бюджет. Ніяких оголошень на сумнівних сайтах і оплати послуг ріелтора. Саме так працює економіка спільного споживання – швидке отримання послуг і скорочення транзакцій.

Уберизація

Uber дав життя неологізму «уберизація». Він означає перехід від поставок товарів до поставок сервісу. Наприклад, Uber пропонує не сам автомобіль, а послугу з переміщення з одного пункту в інший.

Такий підхід застосовується й у сфері освіти? Впровадження економіки спільного використання дозволяє знизити витрати студентів, починаючи від підручників і закінчуючи пошуком сусідів по квартирі. Учням це дозволяє отримувати швидкий і якісний доступ до освітніх матеріалів, а викладачам – монетизувати свої знання і при цьому ділитися кращими практиками навчання з колегами.

Існують побоювання щодо використання принципів шерингу в освіті. Чи не призведе це до великої втрати робочих місць? Що робити з акредитацією вищих навчальних закладів? Як уникнути інформаційної монополії та порушень авторських прав?

Особливості вимог до освітньої системи 21 століття – це різноманітність і якість навчального контенту. Тому використовуючи We-Commerce, можна через легально отриманий в загальному доступі контент, отримати освітній продукт кращої якості.

Ефект протеже

Оскільки сучасний темп життя значно прискорився, з’явився запит на швидке і якісне отримання знань. Спільне онлайн-навчання має в цьому багато переваг.

Цей рік показав, що в потрібний момент весь світ може перейти в онлайн. Зараз все більш популярними стають матеріали в LinkedIn learning, Coursera і YouTube.

Використання таких платформ приносить подвійну користь – учні можуть вибирати лектора та обсяг інформації; дивитися курс на швидкості 1,5 х; в будь-який момент повертатися до перегляду лекції та працювати над проектами замість стандартної підготовки до тестів.

Онлайн-вчителі отримують необхідні аналітичні інструменти оцінювання ефективності навчання і широкі можливості монетизації знань. Використання технологій спільного навчання допомагає як вдосконаленню системи освіти, так і розробкам індивідуальних моделей навчання.

Від викладача до підприємця

Монетизація знань викладачів змінює звичне розуміння цієї професії. Все більше працівників освіти стають “teacherpreneurs” – викладачами-підприємцями. Молоді вчителі економлять час, отримуючи доступ до найкращих практик досвідчених колег, в той час, як останні працюють над якістю матеріалів і заробляють на цьому.

Наприклад, компанія TeachersPayTeachers, заснована у 2006 році, дозволяє викладачам по всьому світу обмінюватися досвідом, прискорюючи при цьому підготовку планів лекцій.

Сьогодні вчителі вільно продають плани уроків. При цьому залишаються відкритими юридичні питання про права власності навчальних закладів на ці матеріали.

Економіка спільного використання може змінити підхід до оплати праці та оподаткування. В якому обсязі вчителі можуть претендувати на державне збільшення зарплати та соціальних бонусів, якщо вони мають альтернативні джерела заробітку? Чи повинні вони реєструвати цей вид заробітку як підприємницьку діяльність?

Модель teacherpreneur з’явилася не так давно, тому прогнозувати її вектор розвитку поки що складно. Швидше за все, вона позитивно позначиться на тих, хто вже активно шукає підробіток, і негативно – на викладачів, що вважають за краще традиційну модель роботи.

Справжній бум

Індустрія електронного взаємного навчання переживає свій бум. У 2015 році ринок діджитал-навчання оцінювався в 165,21 мільярда доларів, і за даними Statistics MRС, обіцяє зрости до 275,10 мільярдів доларів до 2022 року.

Перевагами такого формату є схожий досвід учнів – вони розуміють щоденні проблеми сфери краще від сторонніх консультантів. Взаємне навчання створює міцні комунікативні зв’язки, що робить аудиторію більш сприйнятливою.

Можливість взаємонавчання надають сучасні освітні майданчики. Вибір залежить від бажаних цілей і форматів навчання. Наприклад, Coursera і Stepik пропонують різноманітні курси від кращих університетів світу. Можна вибирати теми, починаючи від економіки, закінчуючи дизайном кар’єри.

Існують також платформи для пошуку приватних репетиторів. Наприклад, український сервіс Preply. Завдяки штучному інтелекту, платформа класифікує курси, об’єднуючи викладачів і учнів по всьому світу.

Технології та економіка не стоять на місці. Змінюється темп життя, соціальні тенденції, потреби ринку праці та самих учнів. Сьогодні ринок онлайн-освіти оцінюється досить дорого, що дозволяє бізнесам збільшувати прибуток. Так, вищезгаданий Preply закрив раунд-А у фінансуванні, отримавши під час пандемії $10 млн інвестицій.

Шерингову свідомість створює новий виклик цього часу – не просто вибудувати продукт самому, а об’єднати зусилля, ділитися підприємницькою енергією і надихати користувачів на співавторство.

Джерело: finance.ua